Пам'ятай (украин.язык)

Пам’ятай
Звечор ло...
Мати запалила св чку.
- Що це?
- Це на згадку про минуле: про сумн , страшн  часи
голодн    жорсток .
- Розкажи.
- То слухай   запам’ятовуй, щоб   д тям   онукам передав.
Та   сам, що б ще не раз згадав.

У тридцят  голод панував на Україн .
панував   катував людей.
Перетрощував життя у млин ,
Не зерно молов, а душ   з землею.
Плакала земля так тихо-тихо,
Глядячи, як її д ти, мов св чки,
Тануть на очах.
І як крадеться лихо, крадучи над ю у сльозах.
Серце крається, душа неначе мл є,
Коли спогади летять назад.
Вогник в моїй пам’ят  ще тл є,
Як моя бабуся плакала "про ад".
Пекло на земл  було.
По вс й країн  -
Тихо, як в могил  – в кожн й хат  смерть.
Море горя, сл з   люди мов т  т н :
“Їсти, т льки їсти...” - в головах гуло.
Боже, дякую Тоб ...-
І мати в сльози.
Що збер г родину в т  часи.
Україну, р дну Україну
Не в ддав, не кинув, Господи!
Спасе наш, спасиб 
За травицю, кор нц  г рк    горобц в.
Крихти хл ба – царська їжа н би…
Так було тод , синочку.
ЇЇ голос аж тремт в.

Сину м й ц нуй, що Бог дав!
В дкарбуй в душ  на все життя:
Вдячне серце май   в серц  Бога,
Щоб не стерло пам’ять забуття.