Що мен довподоби

Полюбляю в ранков  години,
На св т нап вснулий дивитись,
Й за те, щоб не бути нам злими,
До Всевишнього Бога молитись.

Т льки Творцю в ддаватись,
Можу я без остатку,
І в проблемах ус х дов рятись,
Бо маю в Н м щастяя частку.

Що ж я бачу, коли дивлюся,
На св т, що  з сну виринає,
Довкола гр хи   споокуса,
Наче Бога н хто не знає.

Вс  задля себе живуть,
Вс  п клуються т льки собою,
В ц м є сатанинська суть,
Вс х обд лити любов’ю.

Чи можливо це лихо здолати,
Чи є шанси п знати глиб нь,
Щоб всюди Христа прославляти,
Повелителя вс х покол нь?

Так, звичайно, так  шанси є,
Вс  знаходять шлях перемог,
І це диво з любов’ю дає,
Христос- всемогутн й Бог.

Коли схилимось в шан , в покор ,
Гр х мороку зникне, мов дим,
Й заживемо в Господн й вол ,
Життям безк нечнощасливим, новим.

Зранку так  думи мати,
Дозволив мен  Творець,
Тож, давайте Христа величати,
Тисячами спасенних сердець.